Мої історії

“Маленьке життя” – кіно за участі меценатів Геннадія Виходцева та Валерія Маковецького

“Маленьке життя”  –  один з перших українських повнометражних кінофільмів, які були відзняті та продемонстровані широкому загалу глядачів у першому десятиріччі XXI століття.

Зйомки стрічки “Маленьке життя”  відбулися у 2007-2008 році завдяки меценатам. Кошти на складний процес створення кіно виділили співзасновники ГК Фокстрот  Геннадій Виходцев та Валерій Маковецький. Бо у рамках стратегії корпоративної соціальної відповідальності відомі бізнесмени вже довгий  час реалізують  декілька культурно-освітніх проектів.

Серед них, міжнародний танцювальний фестиваль Парад надій, який відбувається з 2002 року. У фокусі уваги Виходцева та Маковецького соціальний проект “Школа безпеки”, де  у партнерстві з ДСНС України у  2008-2012 році було створено яскравий та сучасний мультсеріал “Фокс і Трот поспішають на допомогу” про правила безпеки молодших школярів у побуті.

Тому створення української кінокартини стало логічним продовженням глобальної  політики сприяння розвитку культури та освіти в України та популяризації родинних цінностей, якими піклуються Геннадій Виходцев, Валерій Маковецький та  їх співробітники. Цікаво, але після фінансування кінострічки, Група компаній Фокстрот записана у Вікіпедії, у картці фільму “Маленьке життя”, як “кінокомпанія”.

Бізнесмен Геннадій Виходцев взяв участь у презентації фільму “Маленьке життя” в конференц-залі офісу Групи компаній Фокстрот

Робочі моменти та нюанси з виробництва кінострічки “Маленьке життя”

За сприяння Валерія Семеновича Маковецького та Геннадія Анатолійовича у 2008 році українському громадянському суспільству було презентовано повнометражну кінокартину “Маленьке життя”. Режисером стрічки став Олександр Жовна. Він же  –  автор однойменного оповідання, як входить до збірки есеїв “Її тіло пахло зимовими яблуками”. Прем’єра фільму в Україні відбулася 23 жовтня 2008 у програмі 38-го міжнародного кінофестивалю «Молодість».

На момент старту знімального процесу  Олександр Жовна був вже знаним українським письменником, кіносценаристом. Він здобув успіх на конкурсі «Коронація слова» за свої  повісті “Експеримент” та “Дорога”, тривалий час працював педагогом Новомиргородського інтернату для дітей з особливими потребами. До речі, вже після презентації фільму оповідання “Маленьке життя” було включено у шкільну програму.

Власне оповідання “Маленьке життя” стало четвертим твором письменника, за яким було відзнято кино. До цього за творами Олександра Жовни «Партитура на могильному камені», «S. H. Second hand» режисер Ярослав Лупій відзняв однойменні кінофільми фільми «Партитура на могильному камені» (1995), «Second hand» (2004). А оповідання «Експеримент» знайшло своє продовження у фільмі режисера Романа Балаяна “Ніч світла” (2004).

Архівні кадри з процесу створення фільму “Маленьке життя”

Роль Валерія Маковецького та Геннадія Виходцева у виробництві фільму “Маленьке життя”

У 2004 році відбувся конкурс “Дебют” за сприяння Міністерства культури. Сценарій Олександра Жовни за його ж оповіданням було визнано найкращим соціально значимим кіносценарієм та рекомендовано до екранізації. Держава в особі Міністерства культури зобов’язалося  профінансувати зйомки стрічки. Передбачалося, що у квітні 2005 року з державного бюджету на процес створення кіно буде виділено півмільйона гривень. Про це голосно заявив один з чиновників Мінкультури на прес-конференції у столичному Будинку кіно. Але гроші режисер не отримав. Саме у цей момент співзасновники Групи компаній Фокстрот  Валерій Маковецький та Геннадій Виходцев виділили кошти на зйомки натури, аби встигнути відзняти снігові замети, необхідні за сценарієм.

На початкових стадіях проекту планувалося, що фільм вийде короткометражним  –  максимум 30 хвилин. Але протягом зйомок режисер створив значну кількість естетичного та автентичного матеріалу, що вирішив сформатувати справжній повнометражний фільм. Стрічка “Маленьке життя” стала дебютним продуктом письменника Олександра Жовни. Тому тепер, крім педагога, письменника та сценариста, у списку його професійних навичок стала професія “режисер”.

Режисер Олександр Жовна на презентації фільму “Маленьке життя” в конференц-залі Групи компаній Фокстрот

Вибір локації та кастинг акторів

Локацією для зйомок стрічки Олександр Жовна обрав свою малу батьківщину  –  містечко Новомиргород Кіровоградської області. Зйомки відбувалися у атмосферних стінах вцілілих храмів та дореволюційних садиб Кіровоградської області.

На кастингу у Києві режисер не знайшов потрібний йому типаж. А ось у Новомиргороді, завітавши у рідну школу, він одразу побачив свого героя. Точніше, школяр налетів на режисера, ледь не збивши його з ніг. Пан Жовна придивився й зрозумів, що він знайшов потрібний йому типаж. Так головна роль хлопчика Пилипка дісталася школяру з Новомиргорода Кирилу Сосницькому. Інших акторів Олександр Жовна теж добирав серед місцевих жителів, своїх друзів та друзів друзів.

Сюжетна лінія  “Маленького життя”

Сюжет кінострічки вибудовано навколо життя хлопчика-сироти Пилипка. Мама хлопчика померла від голоду  –  основні події розгортаються в період Голодомору 1932-1933 років. Хлопчика забрав до себе рідний дядько. Але Пилипко втік, аби знайти втрачену матір. Втік та й заблукав у лісі. Замерз би, якби у лісі його не знайшли ченці. Врятували та забрали у монастир.

Наслідуючи ченців Пилипко почав писати ікони. Виявилося, що він має хист до іконопису. До речі, Олександр Жовна власноруч малював увесь ілюстративний матеріал до кіно й ікони у тому числі.

Архівні кадри з процесу створення фільму “Маленьке життя”

Якось у монастир приїхав іноземець  –  француз з хворою дочкою. Пилипко перейнявся долею дівчини та почав малювати ікону Святого Пантелеймона, який вважається целителем. Намалювавши ікону, Пилипко під час чергової кризи, стояв з образом під її вікнами хворої дівчини. Дівчина вижила, а ось Пилипко захворів й помер. Режисер підсилив сцени відповідною музикою Йогана Баха, Бенедетто Марчелло, Антоніо Дворжака, Сергія Ляпунова.

Містика супроводжувала весь процес зйомки фільму:

  1. Маленький актор Кирило Сосницький занедужав під час зйомок. Але після візиту до храму стан його здоров’я покращився. Хлопець зміг взяти участь у подальшому кінематографічному  процесі. 
  2.  Сніг, який був конче необхідний режисеру (прийом відтінювання чистоти душі маленького хлопця), засніжив полях Новомиргородщини, якраз перед натурними зйомками.
Школяр Кирило Сосницький   –  виконавець головної ролі у фільмі “Маленьке життя”

Досягнення кінострічки “Маленьке життя”

Успіх стрічки рахується розміром каси у прокаті та кількістю призів на кінофестивалях. Але “Маленьке життя” у прока не пішло.  Українські кінотеатри й зараз без бажання беруть на показ українські стрічки, а у 2008 році й поготів, ще й на таку складну тему.

Тому стрічка мандрувала кінофестивалями та була презентована бажаючим долучитися до духовності й краси у благодійному режимі. 20 листопада 2008 року соціальний проект “Народне кино”, ініційований Групою компаній Фокстрот,  дозволив людям побачити “Маленьке життя” на великому екрані у Києві, у Будинку кіно, а також у Новомиргородському будинку культури.

А ось хроніки мандрування стрічки по кінофестивалях:

  • Стрічка “Маленьке життя” році взяла участь у 38-му міжнародному кінофестивалі «Молодість» у 2008 році, в Україні.
  • Показ дебютного продукту Олександра Жовни відбувся на екрані Київського VI кінофестивалю православного кіно «Покров-2008» в Україні.
  • Фільм Жовни було включено до програми фестивалю короткометражного кино у Кельні у Німеччині, у 2008 році.
Режисер Олександр Жовна на презентації фільму “Маленьке життя” в конференц-залі Групи компаній Фокстрот

Наразі кінострічка “Маленьке життя” розміщена у категорійному списку «Фільми про Голодомор» в українській Вікіпедії серед інших фільмів про один з найважчих періодів історії країни. Поруч з “Маленьким життям” на умовній полиці стоїть «Ціна правди» польської режисерки Аґнєшки Голланд, «Поводир, або Квіти мають очі» Олеся Саніна тощо.

Всім відомо партнерство Валерія Маковецького та Геннадія Виходцева у проведенні танцювального фестивалю Парад надій та освітньої “Школи безпеки”, спонсорство зйомок фільму. Але мало хто знає про ще одне, дійсно культурне досягнення. У компаніях, заснованих Виходцевим Г.А. та Маковецьким В.С. сформувалися та працюють три письменника:

  • Авторка художнього роману «Мені байдуже, що люди скажуть» (2019) Тетяна Цой. Займає посаду корпоративної секретарки ГК Фокстрот.  
  • Дитячий казкар Володимир Нікітенко. Автор 4 книг та продюсер мультфільму. Займає посаду комерційного директора ТМ Depot. 
  •  Олексій Геращенко  –  автор 4 книг, у тому числі економічного бестселера 2015 року «Економіка XXI». Працює фінансовим радником співзасновників ГК Фокстрот. Одночасно з цим викладачем Києво-Могилянської бізнес-школи та є значним українським економістом.

До прикладу, у  жовтні 2020 року Олексій Геращенко презентував у ГК ФОКСТРОТ свій останній твір  –  економічну казку для дітей «Котономіка, або Як коти економіку будували». До цього, у січні 2020 року, Тетяна Цой знайомила колег зі своїм романом “Мені байдуже, що люди скажуть”. Тому Валерій Маковецький та Геннадій Виходцев особисто вітали колег та ставали першими читачами їх книг.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *